Дзвін та голос глини

Сьогодні у нас пройшов черговий захід в рамках проекту «Вечори на хуторі поблизу Десенки». "Дзвін та голос" глини відчули юні та маленькі митці хутора Шевченко, ставши учасниками майстер-класу від бібліотекаря Людмили Любацької. 25 читачів бібліотеки пізнали того дня не лише чарів книги. Вони з цікавістю ознайомилися з секретами гончарного мистецтва, яке сягає своїм корінням прадавніх віків, власними руками спробували головний матеріал цього древнього заняття – глину, та відчули себе бодай трошки майстрами-гончарами.
Цей урок-практикум не вимагав від дітей спеціальних правил та знань. Вони охоче прослухали екскурс Л. Любацької у світ гончарного мистецтва, дізналися, що ним займаються в різних куточках України й сучасні митці-гончарі, чиї витвори викликають щире захоплення людей на різноманітних мистецьких виставках. Метою майстер-класу було: ознайомити теоретично і на практиці дітей зі світом прекрасного, в одному з його різновидів. Розвивати в дітей образне мислення, фантазію та уяву. Перетворившись в гончарів, діти різного віку проявили свої творчі здібності у перших виробах з глини, самостійність та індивідуальність, власні ідеї. 

Всіх учасників охопила дивна атмосфера творчого натхнення. Було безліч емоцій, радості відкриттів. Як би це оцінив психолог: діти поринали в медитативний світ, гармонізували себе, опановували свої емоції.Хлопці-школярі майстрували з глини літака та фантастичних героїв у стилі «аніме». Дівчатка-дошколярики та учениці молодших класів творили казкових тварин – кота, корівку, лисичку. А найголовніше: кожен учасник створив для самого себе сувенір з полімерної глини, дехто охоче обмінявся виробом з сусідом по столу в класі, по вулиці.

Хочу відзначити особливо заповзятих учасників майстер-класу. Це наші читачі Соломія та Уляна Геруби, Арсен та Назарій Гіренко, Артем Січкоріз, Максим Зірянов, Андрій Гонтар, Ірмас Ошовська, Єва та Лера Левчуки, Артур Кузін, Діана Матвійчук, Захар Іванісов, Юля Конюхова, Тимофій Трач, Михайло Ільчук, Максим Троянчук. Не набагато відставали від них й інші юні хуторяни.Скажу від себе й таке. Діти наші - то невичерпне джерело позитиву. Треба лише уміло його розбутити в дитячих душах і спрямувати у вірне русло. Людмила Любацька, бібліотекар