Весна! Травень! Цвіте бузок!...саме чомусь бузок навіває мені сумні спогади мого дитинства... Це День Перемоги - перемоги над фашизмом. На столі портрет молодого 18-річного хлопця(мого дядька Миколи), букет бузку і... заплакані очі моєї бабусі... Ця страшна війна чорною смугою зайшла майже в кожну українську хату. Проживши довге життя, з часом ще більше відчуваєш масштаби цієї трагедії. В цей день я кожен рік кладу квіти до пам'ятника невідомому солдату. Адже мій дядько Федорів Микола 18-річним хлопцем загинув вже після 9-го травня, звільняючи Чехословаччину. Все своє життя бабуся вірила в його повернення. Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Героїзм наших людей відображено в книгах, кінофільмах і завжди залишається в нашій пам'яті. До Дня Перемоги в рубриці "Коли ми вдома" рекомендую вам прочитати низку цікавих книг де відображена правдива, страшна і водночас героїчна історія нашого народу, наших земляків, вінничан, наших далеких і близьких родичів, які принесли в жертву своє життя заради нашого майбутнього! То ж будьмо гідні їх!
Коментарі
Дописати коментар