- Дуже дивно створений світ, наша система та й людина в цілому. Іноді, буває трапляються такі моменти, коли в тебе все добре і ти ставиш своє життя на паузу, виходиш із свого тіла і просто дивишся, що навколо тебе і задумуєшся: "що я тут роблю?"...."хто я?"...." яка моя роль у цьому світі?". Так, це проблема майже кожного учня, адже ти не знаєш ще чого ти хочеш, ким себе бачиш у майбутньому. І часто ми обираємо не той шлях , який нам до душі. Але знаєте,
дехто говорить, що не важливо, як ти почуваєшся на роботі, головне, щоб були гроші. Але це помилкове судження, адже я була свідком того, як людина все таки знаходить себе, навіть якщо їй 40. Вона змінює своє життя, займаючись тим, чим хотіла займатись.
Деякі люди кажуть, що наш вік - найкращий. Адже саме у цьому віці ми приймаємо важливі рішення, паралельно роблячи багато помилок, в наших очах багато надій та планів, ми стільки хочемо зробити, здається у нас все життя заплановане. Ми несвідомо робимо кроки вперед назустріч новим почуттям, пригодам. Нас манить ця несвідомість, незнанність того, що нас чекає. Є чудове слово, яке описує наш стан у цьому віці- наївність. Це найпозитивніші моменти нашого віку, найпрекрасніше. що може бути в нашому житті.
Але ми ті люди, які проживають цей вік, відчуваємо все по іншому, у нас інша думка про наш вік. Наприклад, для мене- це найгірший вік. Цей стан несвідомості, коли ти не знаєш чого тобі хочеться, ти не можеш чітко бачити своє майбутнє, страх зробити щось не так велика невпевненість в собі. Почуваєшся нікчемою і ти не можеш з цим нічого зробити. Кожна людина індивідуальність і дивиться на світ по-різному, у кожного своє бачення та ставлення до життя. І це не є чимось поганим... Але є межі між поясненням своєї точки зору і нав'язуванням її. Люди різні: є ті, хто вірить в бога, є хто не вірить, для когось головне мати дах над головою, а для когось головне - мандрівки.
І таких прикладів багато, і це є нормально, адже саме це показує, що ми живі люди зі своїми недоліками та перевагами, різними точками зору, і саме це доводить твою людяність.
Хтось може сказати, що людина- це найжорстокіше створіння на землі, вона нищить все навкруги, робить шкоди собі та іншим, приймає неправильні рішення, а потім жалкує про них.
А хтось каже, що людиною бути прекрасно, адже стільки добрих справ ти можеш зробити, стільки всього нового можна дізнатись, внести якийсь вклад у цей світ, змінити його
на краще, і ти не знаєш хто правий - адже все це і є людина.
Я б хотіла розповісти про такий стан у моєму віці, який найбільше ненавиджу. Не знаю чи стосується це тільки мого віку, можливо це у всіх людей час від часу трапляються почуття того, що ти робиш щось не так і тобі все набридає і нудить від того як ти живеш і що ти робиш. Хотіла б ніколи такого не відчувати, але дуже часто це відчувається і це сильно заплутує Адже зараз найважливіший вибір у моєму житті: вже маю орієнтовно знати чого я хочу від цього життя. Але цей стан заважає і заплутує і не дає ясно мислити. Можливо потрібні зміни? Я зрозуміла, що несправедливо ставлюсь до себе. Кожного разу, дивлячись у дзеркало у мені прокидається почуття злості та відрази - і це неправильно! Думаю багато хто у моєму віці теж себе так почуває і вважаю, що такого не має бути . І чим більше я думаю про це тим більше мені здається, що я обрала правильний шлях і пов'язую своє життя з психологією.
Уявіть собі, що ви дізнались,що у вас є супер-сила. Ви можете вплинути на життя будь-якої людини і змінити його так, як вам цього хочеться. І дайте відповідь на два питання:"чи ви б щось змінили?" і на вашу думку " Це правильно було б?"
Звісно, якщо у людини запитали чи змінила б вона щось у своєму житті, то відповідь була б "так". Адже кожна людина приймає рішення яким вона пишається. Я зрозуміла, що якби мене запитали - то відповіла б "ні" ,Тому що всі рішення і дії, які були в минулому зробили мене такою як я є зараз. І це чудово! Люди не ідеальні, а я тим паче! І потрібно ще працювати і працювати над собою. Але розуміння того, що мені потрібно від життя- це завдяки досвіду і різним ситуаціям ,що були в минулому і привели мене до цієї Ліни.
Взагалі мені подобається наш світ! він не ідеальний! Але всеж таки в ньому більше добра ніж зла! Переважають перші - нас більше! Ми сильніші! У нас чиста совість! Набагато гірше коли в житті трапляється навпаки! Переконана, що немає нічого гіршого в житті за зло.Але цікавить одна думка:" Ці люди просто так з'явились у нашому житті? Чому саме вони? Як було вище сказано- те що ми переживаємо - не просто так. Всі події, що трапляються з нами - є уроком і допомагають нам стати кращими..."
Дуже хочеться побажати Ангеліні успіху у виборі професії - реалізувати свої мрії і стати справжнім психологом! А ще добрим помічником у цьому стануть книги по психології!
Дорогі наші абітурієнти! Крокуйте впевнено у доросле життя!
Коментарі
Дописати коментар