Ви любите дивитися на зірки? Правда ж, вони зачаровують? І незалежно від віку, кожному час від часу цікаво спостерігати за їхнім мерехтінням. А побачивши зірку, що падає, більшість із нас обов'язково загадує бажання! Проте ми не часто замислюємося, що, може, хтось десь спостерігає за світлом від нашої зірки – Сонця, та і взагалі – як усе влаштоване.
Пропонуємо вашій увазі цікаві факти про космос, про які Ви, ймовірніше, не знали:
На думку вчених, Місяць раніше був частиною Землі, і відколовся після того як велике космічне тіло вдарило в Землю мільярди років тому
Уран — перша планета, яка була відкрита за допомогою телескопу.
Яскравість Сонця в останнє сторіччя збільшилася на один відсоток.
На північному полюсі Марса товщина льоду доходить до 2,5 кілометрів.
У день на Землю падає приблизно 27 тонн космічного пилу. За рік набирається 10 000 тонн пилу, який осідає на нашій планеті.
Повне сонячне затемнення за тривалістю не перевищує 7,5 хвилин. А тривалість повного місячного затемнення не перевищує 104 хвилини.
Найвища температура на Місяці становить +117 ℃, а найнижча дорівнює -173 ℃.
Щороку тільки в нашій галактиці з'являється приблизно 40 нових зірок.
Велика Ведмедиця насправді не просто сузір'я, а так званий Астеризм. Саме так називається скупчення зірок, які насправді розташовані дуже далеко одна від одної, в різних галактиках. Просто через особливе розташування Землі щодо астеризму, нам здається що вони перебувають в одній площині.
Якщо подивитися на найдальшу з видимих з Землі зірок, то ми побачимо її станом на 4 мільярди років тому. Саме стільки часу потрібно світлу, щоб досягти від тієї зірки до нашої планети. Адже швидкість світла становить понад 300 000 км/сек! Вдивися в минуле.
Висота найбільшої гори на Місяці дорівнює 11 500 метрів
Маса Сонця становить 99.86% від маси всієї Сонячної системи, решту 0.14% припадають на планети та астероїди.
Магнітне поле Юпітера настільки потужне, що щодня збагачує магнітне поле нашої планети мільярдами Ватт.
Найбільший кратер Сонячної системи, що утворився в результаті зіткнення з космічним об'єктом, розташований на планеті Меркурій. Це «Калоріс» (Caloris Basin), діаметр якого становить 1,550 км. Зіткнення було настільки сильним, що ударна хвиля пройшла по всій планеті, кардинально змінивши її зовнішній вигляд.
Сонячна речовина розміром з головку булавки, поміщена в атмосферу нашої планети, почне з неймовірною швидкістю поглинати кисень і за секунди знищить все живе в радіусі 160 кілометрів.
1 рік на Плутоні триває 248 земних років. Це означає, що в той час як Плутон робить всього один повний оборот навколо Сонця, Земля встигає зробити 248.
Марсіанський вулкан «Олімп» (Olympus Mons) є найбільшим в Сонячній системі. Його протяжність понад 600 км, а висота 27 км, у той час як висота найвищої точки на нашій планеті, піку гори Еверест, досягає всього 8,8 км.
Вибух (спалах) наднової зірки супроводжується виділенням гігантської кількості енергії. У перші 10 секунд вибуху зірка виробляє більше енергії, ніж Сонце за 10 мільярдів років, і за короткий період часу виробляє більше енергії, ніж усі об'єкти в галактиці разом узяті (виключаючи інші спалахуючі наднові зірки). Яскравість таких зірок з легкістю затьмарює світність галактик, в яких вони спалахнули.
5 лютого 1843 астрономи виявили комету, якій дали ім'я «Велика» (вона ж березнева комета. Пролітаючи поруч із Землею в березні того ж року, вона розділила небо надвоє своїм хвостом, довжина якого сягала 800 млн кілометрів.
Крихітні нейтронні зірки, чий діаметр не перевищує і 10 км, важать як Сонце. Сила тяжіння на цих астрономічних об'єктах надзвичайно висока і якщо, гіпотетично, на ній висадиться астронавт, то вага його тіла збільшиться приблизно на один мільйон тонн.
Хвіст який тягнувся за «Великою Кометою» земляни спостерігали понад місяць, поки, 19 квітня 1843 року, він повністю не зник з небосхилу.
Більшість важких елементів, що містяться у нашому організмі (таких як кальцій, залізо і вуглець), є побічними продуктами вибуху групи наднових зірок, який поклав початок формуванню Сонячної системи.
Дослідники з Гарвардського університету встановили, що 0,67% всіх гірських порід на Землі мають марсіанське походження.
На супутнику Юпітера, Іо, зафіксовано ~ 400 діючих вулканів. Швидкість викидів сірки та діоксиду сірки при виверженні може перевищувати 1 км/с, а висота потоків досягає 500-кілометрової позначки.
Всупереч поширеній думці, космос — це не повний вакуум, але досить близький до нього, тому що на 88 галонів космічної матерії доводиться, принаймні, 1 атом (а як ми знаємо, у вакуумі немає ні атомів, ні молекул).
Венера, це єдина планета Сонячної системи, яка обертається проти годинникової стрілки. Цьому існує декілька теоретичних обґрунтувань. Деякі астрономи впевнені, що така доля спіткає всі планети з щільною атмосферою, яка спочатку уповільнює, а потім закручує небесне тіло у зворотний від первісного обертання бік, інші ж припускають, що причиною послужило падіння на поверхню Венери групи великих астероїдів.
З початку 1957 (рік запуску першого штучного супутника «Супутник-1») людство встигло в прямому сенсі слова засіяти орбіту нашої планети різноманітними супутниками, однак лише одному з них пощастило повторити "долю Титаніка". У 1993 році супутник «Олімп» (Olympus), що належить Європейському космічному агентству (European Space Agency), був знищений в результаті зіткнення з астероїдом.
Найбільшим метеоритом який впав на Землю вважається 2,7 метровий «Гоба» (Hoba), виявлений в Намібії. Метеорит важить 60 тонн і на 86% складається з заліза, що робить його найбільшим шматком заліза природного походження на Землі.
Крихітний Плутон вважається найхолоднішою планетою Сонячної системи. Його поверхню покриває товстий шар льоду, а температура опускається до -200 °С. Лід на Плутоні має зовсім іншу структуру, ніж на Землі і в кілька разів міцніший за сталь.
Коментарі
Дописати коментар